Санаторно-курортний туризм як засіб збереження людського капіталу

Abstract

Резюме. На основі аналізу, систематизації, структуризації та узагальнення досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців автором встановлено основні характеристики санаторно-курортного туризму, які дають можливість розглядати його як засіб збереження людського капіталу. Визначається сутність санаторно-курортного лікування, його місце в процесах профілактики та реабілітації, співвідношення послуг лікування, проживання, харчування та організації дозвілля в пакеті пропозицій. Виокремлюється та характеризується цільовий споживач санаторно-курортних послуг. Встановлено основні причини, які викликали кризові процеси цього явища. Простежується досвід диверсифікації санаторно-курортних послуг з точки зору їх змісту, прибутковості та охоплення нових сегментів споживачів. Аналізуються наслідки перетворення санаторнокурортного туризму на спа-велнес-туризм. Розглядаються рекомендації науковців щодо подальшого розвитку такого виду туризму як складника лікувально-оздоровчого туризму зі збереженням традиційних функцій та методів санаторно-курортного лікування, з орієнтацією на використання природних лікувальних ресурсів, та для його розвитку іншим шляхом – у відповідності до потреб масового споживача послуг спа-велнестуризму. Відстежується можливість виконання завдання збереження людського капіталу в першому та другому варіантах розвитку.