Фізико-хімічні властивості як показник ландшафтно-меліоративної характеристики ландшафтів

Abstract

Abstract. The conception of land sipe and the structure of landscapes mutualle enriches both directions nature-area integrated system and includes a number of principal and methodical statements.

A munka különböző tájegységek talajszelvényei fizikai–kémiai elemzésének az adatait vizsgálja matematikai-statisztikai módszerekkel. Lineáris diszkriminancia függvény és főkomponens analízis segítségével különíti el a fő tájtípusokat. A cikk egyik fő következtetése, hogy az Ukrajnai Poliszja tájegységeinek az elkülönülésében vezető szerepet játszik a vízháztartás.

Резюме. У практиці ландшафтознавця–меліоратора окремі результати спостережень або аналізів зазвичай є корисними тільки тоді, коли на їх основі можна зробити обґрунтовані узагальнення. Коли географ вимірює параметри зволоженості ґрунтів після меліорації, то його насамперед цікавить можливість зробити висновки про дію останньої на водний режим ПТК взагалі. Крім того, кожне узагальнення необхідно обґрунтувати. Ландшафтознавець не може ґрунтуватись на даних поодинокого експерименту; проведені ним дослідження повинні розкривати найтиповіші особливості досліджуваного об'єкта. Поодинокі спостереження або вимірювання, навіть зроблені з необхідною точністю, можуть бути випадковими. Справа в тому, що на результати ландшафтно-меліоративних досліджень впливає багато різноманітних факторів, які не можна повністю брати до уваги, але які об'єктивно існують. Характерні типові наслідки виявляються тільки в результаті різнобічних досліджень, коли аналізується не один, а багато результатів проведених досліджень. Математичний метод дає змогу кількісно оцінити надійність проведених досліджень і достовірність теоретичних узагальнень, зробити обґрунтовані висновки про досліджувані явища і їх взаємозв'язки. Тут ми постараємось використати ці можливості при виділенні ПТК різного рівня зволоженості.