Феміністична проза в сучасній українській літературі (на прикладі творчості Наталки Сняданко)

Abstract

Актуальність дослідження. Зародження феміністичних ідей у Європі сягає епохи Відродження з її ставленням до людини, як до творця Бога. З’являються перші трактати Корнеліуса Агріппи та Христини де Пізан, у яких йдеться про утиск особистості жінок та несправедливе ставлення до неї в суспільстві. Питання про жіночу природу та її місце в суспільстві назріло набагато раніше. Наприклад, таким питанням задавалися філософи ще з античності, такі як Аристотель і Платон. Як наслідок, створено велику кількість стереотипів про жінок, які побутують у суспільстві досі: їх суть зводиться до одного – жінка і все жіноче завжди розумілося як «особливість» (особливості організму, душі, жіночої психіки тощо). Наприклад, Соломія Павличко вважає, що офіційний дискурс жіночого в українському суспільстві зводиться до поняття материнства, дитинства та сімейних справ [20, с.156]. Таке розуміння також стереотипне, оскільки роль жінки у суспільстві не полягає лише у материнстві. Питання розвитку жіночої літератури розкрито у роботах таких українських і зарубіжних науковців як: В. Агєєва, Г. Брандт, М. Госовська, Ю. Дорофей, І. Жеребкіна, Н. Зборовська, С. Павличко, Г. Рижкова, І. Стешен, М. Маслова, С. Філоненко, Р. Харчук. Наталія Сняданко – одна з найвідоміших письменниць сучасності. Вона є авторкою понад 20 художніх творів, які охоплюють різноманітні теми з життя суспільства, проте найбільше уваги у своїх романах вона приділяє жінці. На сьогодні письменниця робить вагомий внесок у розвиток української жіночої літератури. Творчості Наталії Сняданко присвятили свої дослідження О. Бедрик, Я. Ю. Голобородько, Л. Таран, Г. Улюра, Я. Чайківська, Л. Шутяк. Попри велику популярність серед читачів та інтерес з боку дослідників, творчість Наталії Сняданко системно ще не була розглянута в українському літературознавстві, частково це можна пояснити тим, що письменниця є нашою сучасницею, тому її творчість цікава переважно критикам. Дослідники сучасного літературного процесу розглядають твори письменниці в контексті масової літератури чи жіночої романістики, наголошуючи, що мистецькі процеси початку XXI ст. характеризується неоднозначністю і складністю.