Складовi iнновацiйних методик сучасного вищого навчального закладу

Abstract

Резюме. Головна мета освiтньої дiяльностi вищої школи полягає в особистiсному зростаннi студентiв та їх висококвалiфiкованiй професiйнiй пiдготовцi з акцентом на самоствердження та морально-духовне вдосконалення. З рiзних мiжнародних рейтингiв унiверситетiв випливає, що Україна, хоча i рухається вперед в галузi освiти i наукових дослiджень, але ще суттєво вiдстає за рядом показникiв вiд провiдних унiверситетiв. Одна з причин полягає в тому, що вже четвертий рiк триває вiйна i заняття в унiверситетах вимагають специфiчних умов їх проведення та застосування iнновацiйних методик навчання [1]. Тема невiдворотностi змiн у вищiй освiтi нашої держави обговорюється давно. З одного боку потрiбно оптимiзувати кiлькiсть вищих навчальних закладiв шляхом їх укрупнення, а з другого боку створенi потужнi вищi заклади повиннi пiднести професiйну пiдготовку здобувачiв освiти на рiвень провiдних унiверситетiв свiту. Потрiбно вiдмiтити, що у середовищi пiдприємцiв останнiм часом активно застосовується поняття менеджменту знань, яке доцiльно, на наш погляд, поширити на заклади освiти. Для характеристики iнновацiйних методик можемо видiлити чотири основнi складовi: менеджмент знань, культура створення вiдкритого середовища спрямованого на обмiн знаннями, лiдерство освiтнього середовища, технологiї. Окрiм цього, освiтнє середовище вищого навчального закладу повинно спиратися на iншi двi додатковi складовi: дослiдження та розвиток на основi навчального плану, а також дотримання механiзмiв контролю якостi освiти.