A Czáró Fogarassy család emlékei a történelmi Ugocsa vármegyében

Abstract

A Szovjetunióban és a környező szocialista országokban nem volt lehetséges a nemesi családok kutatása. Az államalakulat felbomlása után, a rendszerváltásnak köszönhetően, mindezek a megkötések megszűntek. Magyarországon ellenben vidékünkkel, egyre többen kezdtek el nemesi családok történetével foglalkozni. A nemesi családok szerteágazó birtokrendszerekkel rendelkeztek a történelmi Magyarország területén. A 20. századi események kapcsán többször is előfordult, hogy e famíliák birtokaikat elveszítették, mivel megváltoztak az államhatárok, a közigazgatási felosztások, az adók befizetésének rendszere. A szocialista rendszer egyenesen üldözte őket, titulusaik használatát betiltották, birtokaikat kisajátították, így sokan az emigráció mellett döntöttek. A Kárpátalján maradt nemesi családok, sokszor méltatlan bánásmódban részesültek, s gyakran a helyi lakosok jóindulatára hagyatkozhattak. Mindezek ellenére, átvészelve a történelem viharait, a Czáró Fogarassy család emléke a történelmi Ugocsában élénken él még napjainkban is a kollektív emlékezetben. A Kárpátaljai Területi Állami Levéltár beregszászi osztályán található évköri leírásai alapján, illetve a kollektív emlékezetre hagyatkozva fokozatosan rajzolódik ki, a tiszaháti kisnemesi vidék egyik meghatározó középnemesi családjának birtokrendszere és családfája, az egykori történelmi Ugocsa vármegyében a 18. századtól kezdve 1975-ig.

Резюме. У Радянському Союзі та сусідніх соціалістичних державах дослідження історії аристократичних та дворянських родів було неможливим. Після падіння радянського режиму та проголошення незалежності колишніх соціалістичних республік ці заборони скасували. Як в Угорщині, так і в нашому регіоні все більшу увагу викликає дослідження історії місцевих дворянських родів. Дворянські родини мали розгалужену систему володінь по всій території колишньої Угорщини. Проте унаслідок подій ХХ століття неодноразово траплялося, що ці фамілії втрачали свої маєтки, оскільки змінювалися державні кордони, адміністративно-територіальні устрої, системи оподаткування. А соціалістичний режим прямо їх переслідував, забороняв використання титулів, націоналізував їхню власність. Тож багато з дворян обрали шлях еміграції. Дворянські родини, що залишилися на території сучасної Закарпатської області, часто зазнавали репресій та негідного поводження, неодноразово їм доводилося покладатися на добру волю місцевих жителів. Попри це, переживши історичні катаклізми, пам’ять про родину Царо Фогараші до тепер яскраво збереглася в колективній свідомості населення колишнього Угочанського комітату. Завдяки дослідженню записів Державного архіву Закарпатської області в м. Берегово та зразків колективної пам’яті вдалося поступово з’ясувати мережу володінь та родинне дерево одного з визначальних дворянських родів Затисянщини на території колишнього Угочанського комітату, починаючи з середини XVIII століття до 1975 року.