Ідіостиль Андрія Любки

Abstract

Резюме. Сучасна українська література від самого початку свого існування і до сьогодення проходить певні етапи розвитку. Ще в період закінчення відлиги і відходу від пильної цензури вона набрала нового темпу, внаслідок чого з’являються нові теми, жанри, ідеї, що і надає новій літературі особливості. Завдяки лібералізації критики, цензури, письменники мали більше прав до вільного вибору тем у своїй творчості. Такі креативні прозаїки та поети, як: О.Забужко, Л.Подерев’янський, представники угрупування Бу-Ба-Бу (Ю.Андрухович В.Неборак та О.Ірванець), С.Жадан тощо, були першими, хто яскраво увійшов до лав сучасної літератури. Вони показали світові нового героя – вільнодумця, незалежного, який полюбляє алкоголь, жінок і політику. Тематика сексу, наркотиків, нецензурної лексики, голодомору була табуйована. Із приходом нового покоління – відчайдухів, людям відкрили очі і почали писати про те, що наболіло, і те, що варте уваги та обговорень. Саме ці чинники обумовлюють новаторство стилю й тематики в сучасній українській літературі. Нині списки сучасних українських письменників збільшуються талановитими митцями, підтвердженням чому є поява чималої кількості творів. Відомими українськими письменниками сьогодення є: Ю. Андрухович, О. Забужко, Л. Дашвар, І. Роздобудько, Л.Дереш, С. Жадан, В. Шкляр, Ю. Винничук, С. Андрухович, Є. Кононенко тощо, і, звичайно, Андрій Любка, про якого детальніше у нашій літературній розвідці. Сучасна українська література ХХІ століття настільки новаторська та різноманітна, що кожен читач віднайде саме «свою» книгу і «свого» письменника. Література сьогодення є відвертою, сенсаційною, а проблеми суспільства, політики, долі народу залишаються актуальними для обговорення. Актуальність та історія дослідження. Актуальність даної роботи полягає насамперед у тому, що детального і цілісного дослідження ідіостилю Андрія Степановича Любки не було здійснено донині. Проте є окремі твори, які ставали об’єктом дослідження. Творчість молодого письменника вже стала об’єктом дослідження багатьох дослідників, критиків, науковців, серед них: І. Деяк, А. Дрозд, Ю. Завадський, Н. Коваль, Г. Насмінчук, О. Лучишина, І. Стець, І. Самохін, Г. Улюра, О. Ткаченко, Д. Харамурза, Шутяк Л., В. Агеєва, О. Гавва.