Використання ресурсiв цифрової педагогiки в освiтньому процесi: реалiї та виклики

Abstract

Резюме. В сучасних реалiях цифрова педагогiка визначається як провiдний чинник пiдвищення якостi освiтнiх послуг. Добре налагоджене використання ресурсiв цифрової педагогiки в закладах освiти впливає на весь освiтнiй процес шляхом пiдвищення якостi забезпечення надання освiт- нiх послуг. Пiд «цифровою педагогiкою» ми розумiємо галузь педагогiчної науки, яка розкриває сутнiсть, закономiрностi цифрової освiти, роль цифрових освiтнiх процесiв в розвитку особистостi, який розробляє практичнi шляхи i способи пiдвищення їх результативностi. Розширює межi трактувань «цифрової педагогiки» дослiдниця Л. Петренко, яка наголошує, що «у зв’язку з розгортанням цифрового навчання (Digital Learning) в європейському освiтньому просторi спостерiгається конвергенцiя в термiнологiчне поле сучасної професiйної педа- гогiки нових понять, пов’язаних з педагогiчною дiяльнiстю, а саме: «цифрове навчання» (Digital Learning), «цифрова педагогiка» (Digital Pedagogy), «онлайн-педагогiка» (Online Pedagogy), «гiбридна педагогiка» (Hybrid Pedagogy), критична цифрова педагогiка (Critical Digital Pedagogy), «цифровi гуманiтарнi науки» (Digital Humanities) тощо [2].