Синтаксична роль фразеологізмів у творі Мирослава Дочинця «Горянин. Води господніх русел»

Abstract

Резюме. Фразеологія як розділ сучасної української літературної мови посідає важливе місце у мовознавчій галузі. Як самостійна лінгвістична дисципліна виникла у 40-их роках ХХ століття. Фразеологія тісно пов’язана з усіма розділами сучасної української літературної мови, такими як фонетикою, лексикологією, лексикографією, морфологією, синтаксисом, текстологією. Найтісніший зв’язок із лексикологією, морфологією та синтаксисом. Вагомий внесок у розвиток фразеології внесли Шарль Баллі та Віктор Виноградов. Окрім них, фразеологізми сучаної української літературної мови досліджували вітчизняні вчені, а саме: Олександр Потебня, Леонід Булаховський, Михайло Кочерган, Лев Власенко, Лариса Азарова, Віктор Ужченко, Валерій Мокієнко, Петро Горецький, Олександр Чередниченко, Павло Плющ, Юрій Прадід, Наталія Венжинович та інші. На сучасному етапі в українському мовознавстві опубліковано чимало праць з дослідження фразеології – монографії, статті.