Adalékok Beregszász mai területének legkorábbi történetéhez

Abstract

Beregszász településként az írásos forrásokban először a XI. században tűnik fel, a XIV. században pedig már igazi városként mutatják be. Ezzel együtt fontos aláhúzni, hogy a régészeti leletek szerint a mai Beregszász területén az első emberi közösségek már több tízezer évvel ezelőtt megjelentek. Beregszász és környéke napjainkban igazi vonzáskörzet, de ugyanez elmondható erre a területre a kőkor tekintetében is. Figyelembe véve a város területét, a Beregszászi-dombság vidékét, továbbá az ismert régészeti lelőhelyeket, a következő törvényszerűség rajzolódik ki: a lelőhelyek többsége a város területére és annak környékére esnek, a történelmi korszakok szerint pedig a legtöbb lelőhely a paleolitikumból származik. A vidék kőkorának első kutatója Lehoczky Tivadar volt, akinek munkáira minden olyan történész hivatkozik, aki a mai Kárpátalja területének kutatásával foglalkozik.Резюме. Берегове як поселення у письмових джерелах вперше з’являється в ХІ столітті, а в ХІV його уже згадують як справжнє місто. Разом із тим слід зазначити, що за даними археологічних знахідок, на сучасній території міста перші людські спільноти з’явилися уже декілька десятків тисяч років тому. Берегове та його околиця у наші дні є районом тяжіння, але варто підкреслити, що це так було уже і в кам’яному віці. Беручи до уваги територію міста, пагорбки Берегівського горбогір’я, а також археологічні місцезнаходження, можна спостерігати наступну закономірність: більшість місцезнаходжень припадає на територію та околицю самого Берегова, а з точки зору історичних епох – переважна частини стоянок датується палеолітом. Першим дослідником кам’яного віку на цих теренах був відомий краєзнавець Тиводар Легоцький, на праці якого посилаються всі сучасні історики, хто працює над тематикою історії сучасної території Закарпаття.