A szovjet fogság csongori vonatkozásai a források, adatbázisok és visszaemlékezések tükrében

Abstract

Szakdolgozatom az 1944. novemberében végrehajtott szovjetek általi magyar férfiak tömeges deportálása körül forog. Központi témája egy Kárpátalján található településről történt elhurcoltak számbeli meghatározásával valamint a falu családjainak történetéről szól a férfiak elhurcolását követő időszakban. Kutatásom célja a világhálón elérhető különböző adatbázisok (GUK-, HIM-adatbázis) valamint a kárpátaljai gyűjtések során megalakult névsorok (SZEP-, KMF-adatbázis) adatait alapul véve összeállítani a csongori elhurcolt férfiak adatbázisát. További célja a munkámnak a községen otthon maradt családtagok helyzetének a feltérképezése a férfiak lágerekbe vitele után. A kutatás során a következő kutatási módszereket alkalmaztam: először is a deportálásokról szóló szakirodalmat tanulmányoztam át. A településről történt elhurcolások és családok történetének feltárásához, oral history-t alkalmaztam. A dolgozat két fő részből épül fel. Az első fejezet foglalkozik az elhurcolások történeti hátterével, a szovjet táborrendszerek típusaival. A második rész a vizsgált településről, Csongorról szól. Ebben a részben olvashatunk a faluról történt elhurcolásokról, az elhurcoltak adatbázisáról valamint a településen maradt családtagok, nők, gyermekek helyzetéről. A kutatás eredményeképp létrejött egy 208 főből álló adatbázis, amely a csongorról elhurcolt férfiak neveit és adatait közli. A faluról történt elhurcolások körülményeivel és a családok helyzetéről helyi illetőségű adatközlők voltak a segítségükre. 15 interjúalannyal készült hangfelvétel, amely elemzése által íródott meg a kutatás ezzel foglalkozó része.Резюме. Моя дисертація присвячена масовій депортації угорських чоловіків Радянським Союзом у листопаді 1944 року. Її центральною темою є кількісна оцінка депортованих чоловіків з одного села на Закарпатті та історія родин цього села в період після депортації. Метою мого дослідження є складання бази даних депортованих чоловіків Чомонин на основі даних різних баз даних, доступних у всесвітній мережі (база даних GUK, HIM) та даних іменних списків, створених під час збору даних про населення Закарпаття (база даних СЗЕП, КМФ). Подальша мета моєї роботи - скласти карту становища членів сімей, які залишилися вдома в селі після того, як чоловіків забрали до таборів. У ході дослідження я використовувала такі методи дослідження: по-перше, я проаналізувала літературу про депортацію. Для з'ясування історії депортацій та сімей з поселення я використовувала усну історію. Есе складається з двох основних частин. У першому розділі йдеться про історичні передумови депортації та типи радянських табірних систем. Друга частина присвячена досліджуваному населеному пункту Чомонин. У цьому розділі ми читаємо про депортації з села, базу даних депортованих і становище членів сімей, жінок і дітей, які залишилися в селі. Результатом дослідження стала база даних із 208 іменами та детальною інформацією про чоловіків, які були депортовані з Конго. Обставини переміщення з сіл та становище сімей були надані місцевими інформаторами. 15 інтерв'ю були записані на аудіо та проаналізовані для написання відповідної частини дослідження.