Русинська – мова або діалект? Освітлення проблеми на основі понять соціолінгвістики

Abstract

A tanulmány a történelmi események, az államhatalmak és nyelvpolitikák változásán, váltakozásán keresztül mutatja be a kárpátaljai ruszin nyelv vagy nyelvjárás kérdését. Arra próbál rávilágítani a tanulmány, hogy hogyan válhat(ott) egy látszólag nyelvtervezési kérdés (milyen legyen a kárpátaljai keleti szlávok sztenderd nyelvváltozata?) nyelv-, nemzetés geopolitikai kérdéssé.

Резюме. Визнання русинів окремою національністю та питання самостійної русинської мови не лінгвістичне і навіть не правове, а політичне й культурне. Нема мовознавчих критеріїв визначення того, що є мовою і що – діалектом, тому неможливо з тільки лінгвістичної точки зору підтвердити або спростувати те твердження, що русинська – це діалект української, як і те, що це – незалежна від української самостійна мова. Таким чином, на підставі сказаного вище очевидним є політичний характер перманентних дискусій навколо приналежності східнослов’янських мовних варіантів, що використовуються на Закарпатті.

Abstract. The study presents the issue of Transcarpathian Ruthenian language or dialect through historical events, altering state power and the change of language policy. It highlights, how could an appearantly language planning issue (what should be the standard language version of the Transcarpathian Eastern Slavs?) become a language, national and geopolitical issue.