The effect of human work on the environment in the delta of river Borzsa, the right-side branch of the Tisza

Abstract

Kárpátalja lakossága 1998 novemberében és 2001 márciusában saját bőrén tapasztalhatta a természet mesterséges átalakításából, a természeti erőforrások meggondolatlan kiaknázásából eredő negatív természeti folyamatok hatását. Mindkét árvíz idején, a legnagyobb károkat szenvedett települések egyike Kárpátalján Vári (Mezővári) volt. Mind a két alkalomkor, egy kilométerre a Borzsa torkolatától felfelé, a víz levonulása után, a folyó jobb partján, megközelítőleg azonos helyről iszapmintákat vettünk, 5°-os lejtő felszínéről. Az 1998-as minta vastagsága 4,2 centiméter, a 2001-es iszapüledék vastagsága pedig elérte az 5,7 centimétert. A torkolatvidéken végzett kutatások azt mutatják, hogy a leülepedett és megmaradt iszap vastagsága egyenesen arányos a domborzat lejtőfokának csökkenésével. Vagyis, a vízszintes területeken az iszapréteg vastagsága a legnagyobb volt, míg a gátak lejtőin és a folyópart lejtőin alacsony, vagy az üledék teljesen lemosódott. Kivételt képeztek a zárt medenceszerű mélyedések, ahol az üledékképződés mértéke elérhette a 10–15 centimétert is. Az egyik legfőbb tényező, amely közrejátsz(hat)ott a magas vízszint kialakulásában – a Kárpátok erdősültségének csökkenése. Az irracionális tarvágások a múlt évszázad ötvenes éveitől kezdődtek. A Borzsa torkolatvidékén a gyakori vízszintingadozás hatására növekszik az oldalerózió. Megfigyeléseink szerint a parterózió hatásának mértéke évente eléri a 20–30 centimétert. A folyamatot megakadályozhatná a partmenti növényzet, az ártéri erdő.

Резюме. Населення Закарпаття у листопаді 1998 року та у березні 2001 року на собі відчуло вплив негативних природних процесів, що випливають з необдуманого використання природних ресурсів. Одним із тих населених пунктів Закарпаття, який найбільше постраждав від наслідків великої повені, — було село Варі. Після повеней, на відстані одного кілометра від гирла річки Боржава, вверх по течії, після відступу води, на правому березі з 5° схилом, приблизно з одного й того самого місця, вибрали зразки річкового мулу. Зразок мулу 1998 року мав товщину 4,2 см, а зразок 2001 року — 5,7 см. Дослідження в районі гирла річки Боржава вказують на те, що товщина відкладеного мулу прямо пропорційна зменшенню крутизни схилу рельєфу. Значить, на рівних територіях товщина відкладеного мулу була більшою, а на схилах дамб та на схилах річки меншою або повністю змивалась. Винятками були зниження, де накопичення відкладів досягало 10–15 см. Одним з головних факторів, який міг відіграти основну роль в утворенні високого рівня повеней — зменшення лісового покриву Карпат, початок нераціональних вирубок деревини минулого сторіччя. У районі гирла річки Боржава, під впливом змін рівня води підвищується дія бокової ерозії. За спостереженнями рівень дії прибережної ерозії може досягти 20–30 см за рік. Процесу могли б перешкодити прибережна рослинність, прибережний ліс.

Abstract. During the November 1998 floods, already more than 200 homes collapsed along the left side of the Borzsa River, concentrating in the Palaj part of the village. Three years later, during the March 2001 floods, 30 more homes collapsed. During these floods, for a couple of days, Palaj became the “Venice” of Transcarpathia. The water level exceeded the 3 meters height at certain places. The question arose: is nature the only culprit of these floods or is the industrial activity of the human kind also responsible.