Історія розвитку проективного рисункового тесту

Abstract

Резюме. Попереднє століття засвідчило збільшення зацікавленості до психологічних і емоційних зв’язків на дитячих малюнках. Малюнок – це важлива форма вираження дитини, проекція її творчої особистості, її внутрішнього світу та емоцій [Thomas – Jolley, 1998]. Він також забезпечує великий обсяг інформації щодо рівня когнітивного розвитку, характерних рис поведінки, включаючи параметри пізнання [Knoff, 2003]. “Малювання – це творчість” [Feuer, 2000, 5.], воно природне і звільнює дитину, це досвід, який схожий на гру [Gerő, 2003; Berghauer-Olasz, 2008], у процесі малювання візуалізуються творчі риси особистості [Frenkl – Rajnik, 2011], К. Мачовер стверджує: «Малююча людина зображає на малюнку уявлення про себе та свого оточення» [Bagdy 1988, 149.]. Фоєр зазначає, що зображені лінії представляють форми рухів, які походять з душі, а кожний імпульс приховує у собі значний резонанс [Feuer, 2006].