Шкільний пізнавальний туризм Берегівської територіальної громади
Вантажиться...
Дата
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
ІФНТУНГ
Анотація
Резюме. У школі завжди є певна кількість дітей, які в потенціалі мають
особливий, підвищений інтерес до туризму, для яких він при певних умовах
може стати діяльним захопленням, здатним заповнити велику частину їх
дозвіллєвого часу. Школа не повинна залишити без уваги і цих дітей, вона
повинна задовольнити їх особливий інтерес до туризму – створити для них
гуртки, секції, клуби юних мандрівників. Таким чином, у школі фактично має
бути два туризму: один як обов'язковий для всіх класів ("класний туризм "),
але мінімальний за обсягом, інший - для любителів подорожувати, для
захоплених краєзнавством, - як заняття в гуртках за інтересами ("позакласний
туризм"). [1] Чітке розуміння поділу туризму на види й напрями необхідне
освітянам і керівникам для правильного педагогічного застосування його
форм до різних груп дітей; відсутність такого розуміння шкодить справі.
Одним із варіантів позакласного туризму ми розглядаємо промисловий
туризм. Промисловий (індустріальний) туризм традиційно розглядається як
вид активного туризму, який має на меті, в тому числі, відвідування діючих
виробничих підприємств з метою задоволення пізнавальних, професійних,
ділових цілей. Щодо шкільної аудиторії ми можемо ще додати в
профорієнтаційних цілях. вивчення промислового потенціалу з метою визначення найбільш показових і
доступних для відвідування об'єктів. На кожному з об’єктів важливо
запланувати час на екскурсії, що дозволить глибше зрозуміти специфіку
виробництва та його роль у місцевій економіці. Необхідно надати учням
змогу спостерігати за виробничими процесами, фотографувати ключові
моменти та вести нотатки для подальшого обговорення й аналізу.
Краще, якщо вчитель під час екскурсії буде здійснюватися
спостереження за поведінкою учнів для оцінки їхньої активності,
зацікавленості та взаємодії в групі. Після завершення заходу доцільно
провести анкетування для фіксації вражень, оцінки організації, безпеки та
бажання брати участь у подібних подіях. Завершальний етап передбачає
рефлексивне обговорення з учасниками з метою збору зворотного зв’язку та
оцінки освітньої цінності заходу.
За умов врахування поданих вище елементів, учні не лише отримають
нові знання про промислові об’єкти рідного міста, у них формуються
краєзнавчі уявлення, зростає інтерес до дослідницької та профорієнтаційної
діяльності. Результати анкетування й спостережень дозволять оцінити
ефективність маршруту, рівень залученості школярів і доцільність
подальшого впровадження подібних заходів у позашкільну роботу.
Отже, шкільний пізнавальний туризм є ефективним інструментом
розвитку краєзнавчої обізнаності, профорієнтації та активного дозвілля
учнів. Правильна організація як обов’язкових, так і позакласних туристичних
заходів сприяє всебічному розвитку школярів, формуванню їхнього інтересу
до рідного краю та підвищує якість позашкільної освіти.
Опис
Бібліографічний опис
In Я. С. Коробейникової (заг. ред.): Адаптація до глобальних змін та викликів в економіці, туризмі, рекреації та захисті довкілля. Матеріали ІV Всеукраїнська науково-практична конференція здобувачів і молодих вчених 8–9 травня 2025 року. Наукове електронне видання. Івано-Франківськ, ІФНТУНГ, 2025. c. 206-207.
Зібрання
Endorsement
Review
Supplemented By
Referenced By
Creative Commons license
Except where otherwised noted, this item's license is described as Attribution-NonCommercial-NoDerivs 3.0 United States
