A magyarok és a magyar nyelv Kárpátalján

Abstract

Kiadványunkban igyekeztünk minden olyan fontos jellemzőt bemutatni, amely a kárpátaljai magyarság élethelyzetét vizsgáló kutatási eredményekből kirajzolódik, illetve külön kiértékeltük és elemeztük az Ukrajnában élő kisebbségek lehetőségeihez kapcsolódó aktuálisan érvényes jogi kereteket is. A Kárpátalján élő magyarságra vonatkozó kutatások szintetikus elemzését tartottuk szem előtt, amelyből kiderül, hogy a gazdaságban, a politikában, az oktatásban, a kultúrában és a vallásosságban milyen fontosabb tendenciákat láthatunk, hogy ezekben a jellemzőkben a magyar nyelvnek milyen szerep jut. Az érdekérvényesítés, a gazdasági erők, a magyar iskolahálózat ad teret és lehetőséget arra, hogy a mindennapokban is használt anyanyelvnek magas presztízsértéke legyen továbbra is Kárpátalján.

Резюме. З часу мирних договорів, якими завершилася Перша світова війна, кордон зокрема, у контексті угорської мови після підписання 1920 року Тріанонського договору, відіграє визначальну роль в угорській національній ідентичності, у дискурсі про сприйняття нації та націю загалом. Після прокладання саме політичні кордони неминуче починають впливати на мовні варіанти (усні та письмові) як у межах кордонів, так і по інший бік. Оскільки ці адміністративні кордони визначають соціальну мережу носіїв мови, природно, що зв'язки в межах кордонів посилюються, а міжкордонні — стикаються з різними перешкодами, через що регулярно послаблюються. Тож державні кордони мають подвійну природу: вони одночасно зумовлюють і конвергенцію, і дивергенцію. Варіанти в межах кордонів поступово починають зближуватися та рухатися до вирівнювання, натомість у мовних варіантах по інший бік кордону посилюються тенденції специфічного розвитку (Palander– Riionheimo–Koisvisto 2018: 7).