A szovjet hadifogoly- és kényszemunkatáborok tekeházi foglyai az adatbázisok és a visszaemlékezések tükrében

Abstract

A jelen dolgozat célja a második világháború utáni szovjet megszállás egyik legsúlyosabb következményének, a „málenkij robotra” való elhurcolásoknak a bemutatása, különös tekintettel a kárpátaljai Tekeháza (ukr. Tekovo) település lakóira. A kutatás alapját a Magyar Nemzeti Levéltár, a Szolyvai Emlékparkbizottság, valamint a II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola adatbázisai, továbbá helyi lakosok visszaemlékezései képezik. A dolgozat feltárja a szovjet rendszer kiépítésének folyamatát, az oktatás és az egyházak helyzetét, valamint az etnikai tisztogatások jogi és történelmi aspektusait Kárpátalja kontextusában. Kiemelt figyelmet kap a település földrajzi, történelmi és társadalmi jellemzőinek elemzése, amely hozzájárul az elhurcolások hátterének megértéséhez. A dolgozat 62 elhurcolt személy adatainak részletes feldolgozásával, valamint diagramok és esettanulmányok segítségével mutatja be az áldozatok életútját, fogságba esésük körülményeit és későbbi sorsukat. A kutatás célja, hogy dokumentálja és megőrizze Tekeháza helyi közösségének e tragikus történelmi tapasztalatát, valamint hogy hozzájáruljon a kollektív emlékezet fenntartásához egy ma is kevéssé ismert, de meghatározó történelmi traumával kapcsolatban.

Резюме. Метою даної роботи є дослідження однієї з найболючіших подій повоєнної радянської окупації – депортації місцевого населення на так звану «маленьку роботу» (рос. «маленькая работа») до таборів примусової праці в Радянському Союзі. Центральним об’єктом дослідження виступає село Теково (угор. Текехаза) в Закарпатській області. У роботі на основі архівних джерел (зокрема онлайн-баз даних Угорського національного архіву, Комітету пам’яті Сваляви та II. Ференц Ракоці Закарпатського угорського інституту), а також усних свідчень місцевих жителів здійснено ідентифікацію 62 депортованих осіб, з яких 21 не повернувся додому. Робота містить аналіз історичного, соціального та релігійного контексту села у 1930–1950-х роках, зокрема особливостей функціонування радянської адміністрації, школи та церков. Окрема увага приділена юридичній кваліфікації етнічних чисток як порушення міжнародного права. У дослідженні подано діаграми, що ілюструють розподіл за роком народження, статусом на момент ув’язнення, місцем та датою потрапляння в полон. Метою дипломної роботи є не лише документування та збереження пам’яті про жертв, але й привернення уваги до маловивченої сторінки трагічної історії Закарпаття, яка досі є частиною колективної пам’яті місцевої угорської громади.