Tantárgy a periférián

Abstract

Demokrácia, jogállamiság, állampolgári egyenlőség – nagyon szépen hangzanak a fogalmak, ám Európa e részén történelmi és/vagy politológiai, jogi fogalmakként jelennek meg csupán. A Bibó István által megfogalmazott Kelet-közép-európai kisállamok nyomorúsága az elkésett, s ebből kifolyólag türelmetlen nacionalizmusukból fakad. E kései időben született, magukat nemzetállamnak definiáló országok között azonban nincs olyan, mely tisztán egynemzetiségű, vagyis valósan nemzetállam lenne. Az autochton, ám nem titulus népek ellen forduló, mindig csak az aktuálpolitikát szem előtt tartó politikusok számára az is túlzó kérésnek tűnik, hogy az őshonos lakosság anyanyelven oktató iskolákkal rendelkezzen, illetve azokban a felnövekvő generáció tanulhassa saját népének történetét is, ne csak az országét. A tanulmány a kárpátaljai magyar iskolákban tanított Magyar nép története tárgy oktatásának elmúlt huszonöt évét mutatja be.Резюме. Демократія, правова держава, рівність громадян – ці поняття звучать гарно, але на цій території Європи з'являються тільки в історичному, політологічному та правовому сенсі. Вбогість малих націй Східно-Центральної Європи – який сформулював Іштван Бібо – є результатом запізнілого і тому нетерплячого націоналізму. Країни які народилися у цей запізнілий час, ідентифікують себе однонаціональною державою, але немає жодного дійсно однонаціональна, тобто немає серед них реальна національна держава. Політиків – які мають на увазі тільки актуальну політику, і повстають проти автохтонних але не титульних народів – здається надмірним проханням, щоб корінне населення має рідномовні школи, та підростаюче покоління вивчає історію свого народу і не тільки історію країни. У статті представлено минулий двадцять п'ять років викладання історії угорського народу у закарпатських угорськомовних школах.Abstract. Democracy, the rule of law, civic equality – sound very nice, although they appear only as historical-, political science- and legal concepts around this part of europe. The misery of the small states of east-central europe, according to István Bibó, arises from the delayed and therefore impatient nationalism. Born this late, there is not a real single-ethnic country among those defining themselves as nation-sates. To politicians who turn against the autochthon, but not majority peoples, and keep in mind the current politics only, it seems an exaggerated request that the indigenous population have native language schools, where the growing generations can learn not only the state’s but their own nation’s history also. The study presents the historical retrospective of teaching the subject called “The history of the hungarian Nation” during the last twentyfive years in the hungarian schools of Transcarpathia.