Стилістична функція лексичних запозичень у мові закарпатської художньої літератури

Abstract

Резюме. Взаємодія літературних форм і діалектів української мови – це тривалий і складний процес, який простежується на будь-якому мовному рівні. Діалектне мовлення є одним із найефективніших джерел збагачення літературної мови.Використання діалектної лексики в художніх текстах є засобом формування образу мови краю. Діалектна лексика стала невід’ємною частиною художніх творів, що відображають побут і культуру людей з різних куточків України. Західноукраїнський діалект тонко стилізовано у творчості І. Франка, В. Стефаника, Г. Хоткевича, М. Коцюбинського, М. Влада, С. Пушика, П. Скунця, Ф. Потушняка, Д. Кешелі, П. Мідянки, та ін. Лексика мови творів письменників привертає увагу мовознавців. Разом із тим проблема використання діалектизмів, зокрема лексичних запозичень у мові творів письменників вивчено не повною мірою, що визначає актуальність теми дослідження. Таким чином об’єкт дослідження – мова творів Дмитра Кешелі. Предмет дослідження – стилістична функція лексичних запозичень у контексті творів Дмитра Кешелі. Метою нашого дослідження є лінгвостилістичний аналіз лексичних запозичень, їх характерний потенціал у формуванні національно-регіонального мовного простору. Матеріалом дослідження стали праці закарпатських письменників Дмитра Кешелі та Петра Ходанича.