Роль громадських активістів у формуванні мовного ландшафту та мовної політики

Abstract

Резюме. Під час дослідження простору, в якому проявляється мовний ландшафт, треба брати до уваги: (a) вигаданий простір (яким уявляють і хотіли б бачити заповнений мовним ландшафтом простір політики та інші представники влади); (б) життєвий простір (яким бачать і як інтерпретують мовний ландшафт люди, що живуть у цьому просторі); (в) практику простору (як насправді проявляються мови у громадському просторі; Trumper-Hecht 2010: 237). У такому розумінні мовний ландшафт визначають ті закони та інші нормативні акти, якими згори регулюються межі заповнення громадського простору. Однак люди, що проживають на території, не завжди задоволені тим, як регулюють мововживання центральні органи влади. У такому випадку навіть можуть виникнути мовні конфлікти. Мовні конфлікти можуть стати видимими і в такий спосіб, що певні групи змінюють мовний ландшафт: зафарбують небажану мову або дофарбують ту, якої, на їх думку, не вистачає (Marten– Van Mensel–Gorter 2012: 7–8). У нашому дослідженні на кількох закарпатських прикладах ми підтвердили, що ініціатива знизу шляхом громадських або таємних дій може змінити мовний ландшафт. Ми показали, як реакції людей, що проживають у цьому просторі, можуть змінити мовний ландшафт. Перефарбуванням, „коригуванням” офіційних написів громадські активісти можуть показово змінити уявлений та передбачений політичними гравцями мовний простір (Orosz 2003). Через встановлення органами влади таких покажчиків, де були відсутні написи мовою національної меншини, „мовний ландшафт перетворився в місце, де мовні конфлікти стають особливо помітними” (Pavlenko 2009: 254).