Magyarország közpénzügyi rendszerének hatályos jogszabályi alapjai

Abstract

A nyugati piacokon 2008-ban kitört gazdasági világválság egyes szakértők szerint együtt járt a neoliberális piacgazdasági modell válságával, az addig uralkodó neoliberális eszme nem váltotta be a hozzá fűzött reményeket. Magyarország sem kerülhette el a válság okozta súlyos sokkhatást, többek között nőtt a munkanélküliség, a költségvetés hiánya, valamint az ország külső kitettsége, eladósodottsága is emelkedett. A válság kezdeti kezelése során bebizonyosodott, hogy hagyományos módszerekkel nem mérsékelhető annak negatív hatása, lassabb és a lakosság számára kedvezőtlenebb hatásokkal jár az abból való kitörés. A 2010-es választási eredmények révén az újonnan felállt stabil kormányzat hatékonyan tudta kezelni a válságot, melyhez nem szokványos gyakorlati eszközöket vett igénybe, úgymint – a polgárok egyes adóterheinek mérséklésével párhuzamosan – ágazati különadók bevezetését. Emellett az Országgyűlés – a kétharmados felhatalmazással bíró pártszövetség politikájának megfelelően – egy sor olyan, javarészt sarkalatos jogszabályt fogadott el, melyek rendszert alkotva megalapozta és megerősítette a kialakuló, stabil közpénzügyi rendszer kereteit. A sarkalatos jogszabályok a jogrendszerben kiemelkedő helyen állnak. Az elfogadott jogszabályok köre a következő: Alaptörvény, államháztartásról szóló törvény, Magyarország gazdasági stabilitásáról szóló törvény, Magyar Nemzeti Bankról szóló törvény, Állami Számvevőszékről szóló törvény, nemzeti vagyonról szóló törvény, Magyarország helyi önkormányzatairól szóló törvény. A tanulmány célja e jogszabályok, az általuk alkotott rendszer bemutatása, formai és tartalmi szempontból.

Резюме. Економічна криза західних ринків 2008 року на думку фахівців відбувалася разом з кризою моделі неоліберальної ринкової економіки, пануюча до того неоліберальна ідея не виконала покладені на неї сподівання. Угорщина також не змогла уникнути серйозний шоковий ефект кризи, внаслідок чого зросли рівень безробіття, дефіцит бюджету, а також зовнішня заборгованість країни. На перших етапах антикризового управління виявилося, що традиційними методами не можливо подолати її негативний вплив, вихід з неї повільніших і несприятливий для населення. Внаслідок результатів виборів 2010 року відновлений стабільний уряд ефективно зміг управляти кризою, при чому використовував нетрадиційні практичні інструменти, такі як – паралельно з зменшення податкового навантаження населення – запровадження галузевих спеціальних податків. Крім того Парламент – відповідно до політики партійної коаліції – ухвалив ряд таких фундаментальних законодавчих актів, які створивши систему обґрунтували та посилили рамки стабільної системи державних фінансів. Фундаментальні законодавчі акти в законодавстві відіграють важливу роль. До ухвалених законодавчих актів відносяться: Конституція, Закон про державний бюджет, Закон про економічну стабілізацію Угорщини, Закон про Національний банк Угорщини, Закон про бюджетно-фінансове управління, Закон про національне майно, Закон про місцеве самоврядування. Метою статті є представлення форми та змісту даних законодавчих актів, а також системи, яку вони створюють.