A nemzetiségek helye és szerepe a szovjet iskolai történelemoktatásban a Szovjetunió története című tankönyvek alapján

Abstract

Minden politikai rendszer saját ideológiával rendelkezik és igyekszik ennek hegemón szerepét biztosítani a többi, vele ellentétes szemlélettel szemben. Posztszovjet térségünkben az ideológia mint megnevezés is pejoratív értelemmel bír, pedig a demokrácia is rendelkezik vele, amely nem más, mint maga a demokrácia szükségességének és kizárólagos létjogosultságának álláspontja. Az ideológia terjesztésének számos közege létezik, és ezek között kiemelkedő helyet foglal el az oktatási rendszer, ahol a tudományos ismeretek átadása mellett fontos szerepet kap a nevelési funkció is. Jelen tanulmányban a szovjet oktatási rendszert vizsgáltuk, azon belül pedig a történelem tantárgyra fókuszálva a nemzetiségek ábrázolásának különböző megnyilvánulásait kutattuk, hogy ezáltal megragadhatóvá váljon a korabeli szovjet nemzetiségi politika összetevőinek egyik részlete.Резюме. Кожна політична система розпоряджається своєю ідеологією. Для розповсюдження ідеології існує безліч умов, серед яких особливе місце займає система освітою. В радянску еру ідеологічне виховання з різних предметів найдужче проявлялась у викладанні історії, а в межах цього в предметі історії Радянского Союзу, для навчання якої основою служили книги з історії Радянского Союзу та підручники 7-го, 8-го, 9-11-го та 11-го класів з Історії Радянского Союзу. В створені історії Радянского Союзу завжди діали політичні прагнення. Роль Росії до такої ступені є перепрезентованою, при якій і за наявністю ідеї союзної держави та національного рівноправя відчувається присутність русифікації та централізації. Ідеологію використовували для переформування історічної дійсності в інтересах впливу на свідомість учнів.