Проблеми гарантування кібербезпеки у процесі транскордонного співробітництва під час воєнного стану

Abstract

Резюме. Повномасштабна війна у нашій державі показала яким чином інформація у сучасному світі може бути використана як інструменти боротьби і є невід’ємною складовою так званих «гібридних воєн». За таких умов вкрай важливим є дослідження як поняття кібербезпеки, так і тих інструментів захисного механізму, які б з одного боку сприяли захисту персональних даних, а з іншого боку були основою для регіональної, національної та міжнародної безпеки. У рамках цих тез висвітлено окремі проблеми гарантування кібербезпеки у процесах транскордонного співробітництва із врахуванням тих ризиків, які зумовлені гібридною війною. Шинкаренко І. Р. та Шинкаренко І. І. вважають, що формування інформаційної безпеки під час війни є «такою системою політичних, правових та технічних дій уповноважених органів, які мають на меті захистити громадян, суспільство і державу», а розвиток нормативноправових засад по управлінню національною безпекою має відбуватися через розробку відповідних нормативно-правових актів, концепцій, стратегій та програм тощо [1, C. 140]. Водночас вказане визначення не передбачило особливостей дії захисного механізму по гарантуванню інформаційної безпеки в умовах воєнного стану. Крім того, автори не розглядають поняття кібербезпека та як воно співвідноситься із терміном інформаційної безпеки.