Термінологічний дискурс навколо подорожей, основною метою яких є піклування про здоров’я

Abstract

Резюме. Методологія дослідження ґрунтується на системно-структурному підході з використанням методів когнітивного, концептуально-дефінітивного аналізу та моделювання. Результати дослідження показали, що термінологічна невизначеність у сфері оздоровчого туризму значною мірою пов'язана з недосконалістю правового законодавства, яке не містить стандартизованого значення більшості визначень. Відповідно, вітчизняні науковці, не маючи можливості апелювати до нормативних актів, визначають терміни на власний розсуд, посилаючись на не завжди коректні переклади наукових праць іноземців. Практичне значення дослідження полягає у визначенні предметного поля оздоровчого туризму, його основних ознак, структури та місця по відношенню до інших видів туризму. Цінність/оригінальність. Розвиток лікувально-оздоровчого туризму відбувається в межах правового поля, тому значення термінів необхідно надавати з урахуванням існуючої нормативно-правової бази. Відсутність низки позицій у законодавстві спонукає науковців формулювати та подавати відповідні пропозиції.