Правовий нігілізм як чинник деградації демократичних інститутів і виклик глобальній безпеці
Вантажиться...
Дата
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Egyetem
Анотація
Резюме. У сучасному світі, що дедалі частіше стикається з викликами не лише у сфері безпеки, а й
у сфері права, особливої уваги набуває явище правового нігілізму. Правовий нігілізм є однією
з форм соціального нігілізму та проявляється у загальному негативному, байдужому ставленні
до права, законів і нормативного порядку. Його витоки пов’язані з низьким рівнем правової
культури, юридичною відсталістю, а також із деформованою правосвідомістю населення. У
науковій літературі розрізняють два основних підходи до розуміння цього явища: класичний
— як деструктивний феномен недовіри до права, та новаторський — який вбачає його причини
у недосконалості самого права та правової системи. На особистісному рівні правовий нігілізм
проявляється як в емоційно-ціннісному ставленні, так і в лінії поведінки, що у підсумку
формує антиправові установки, небезпечні як для суспільства, так і для державності загалом.
Особливу небезпеку правовий нігілізм становить у державах, де традиційно слабка правова
культура поєднується з політичною вседозволеністю та відсутністю ефективних механізмів
контролю за владою. У таких випадках маємо справу з гібридними режимами, які формально
декларують демократичні інститути, однак фактично реалізують автократичні моделі
правління. Найяскравішим прикладом цього є Російська Федерація, де зосередження влади в
руках однієї особи, імітація виборчих процедур, підконтрольність судової системи та
придушення будь-яких опозиційних чи громадянських проявів утворили специфічну форму
державності, позбавлену як внутрішньої легітимності, так і зовнішньої правосуб’єктності у
правовому сенсі.
До прикладу, виразним свідченням правового нігілізму стала поведінка РФ щодо
Будапештського меморандуму 1994 року. Усупереч взятим на себе зобов’язанням, Російська
Федерація здійснила анексію Криму, підтримала і координувала збройні формування на
Донбасі, а у 2022 році розпочала повномасштабну війну. Такі дії фактично дискредитувалм
саму ідею безпекових механізмів у межах міжнародного права та продемонструвало його
вразливість у випадку, коли одна зі сторін діє з позиції правового нігілізму.
Ця зовнішня агресивна поведінка є безпосереднім продовженням внутрішнього ставлення
до права як явища другорядного і необов’язкового. В умовах, коли правова система
функціонує як обслуговуючий інструмент політичної волі, а не як система об’єктивного
стримування і противаг, формуються передумови для тотального правового релятивізму. У
таких суспільствах зникає реальна цінність прав і свобод як інституту — як для держави, так
і для громадянина. Відсутність елементарної поваги до власного законодавства й
основоположних прав людини породжує глуху байдужість і до міжнародних норм. Населення,
позбавлене правової культури, не сприймає право як базову соціальну цінність, не вимагає
його дотримання та не усвідомлює власної ролі у правовому полі.
Опис
Teljes kiadvány: https://kme.org.ua/uk/publications/rol-bezpeki-v-transkordonnomu-ta-mizhnarodnomu-spivrobitnictvi/
Бібліографічний опис
In Csernicskó István, Maruszinec Marianna, Molnár D. Erzsébet, Mulesza Okszána és Melehánics Anna (szerk.): A biztonság szerepe a határon átnyúló és nemzetközi együttműködésben. Nemzetközi tudományos és szakmai konferencia Beregszász, 2025. október 8–9. Absztraktkötet. Beregszász, II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Egyetem, 2025. pp. 310-311.
Endorsement
Review
Supplemented By
Referenced By
Creative Commons license
Except where otherwised noted, this item's license is described as Attribution-NonCommercial-NoDerivs 3.0 United States
